Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. №1418 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я» (надалі – Постанова №1418)

Дія зазначеного Порядку поширюється на лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я, крім посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Надбавка за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я встановлюється в такому розмірі до посадового окладу:

• 10% при стажі роботи понад 3 роки;
• 20% при стажі роботи понад 10 років;
• 30% при стажі роботи понад 20 років.

Така надбавка виплачується наступним працівникам:

• керівникам закладів охорони здоров'я та їх заступникам з числа лікарів,
• заступникам головного лікаря з медсестринства,
• керівникам структурних підрозділів з числа лікарів,
• лікарям усіх лікарських спеціальностей,
• професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я,
• головним медичним сестрам,
• фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей.

Надбавка за вислугу років виплачується щомісяця за фактично відпрацьований час за основним місцем роботи та за сумісництвом. У разі коли працівник тимчасово заміщує відсутнього працівника, надбавка за вислугу років обчислюється виходячи з посадового окладу за основною посадою (місцем роботи).

До стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включається:

1) час роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров'я України, СРСР і союзних республік СРСР на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою;

2) час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) - не більш як до досягнення нею 16-річного віку;

3) час, відведений на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо працівник до і після направлення на підвищення кваліфікації працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою;

4) час навчання у клінічній ординатурі;

5) час строкової військової служби, якщо працівник до призову на військову службу працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, і протягом 3-х місяців після звільнення з військової служби (без урахування часу проїзду на постійне місце проживання) був прийнятий на роботу на одну із зазначених посад в державному або комунальному закладі охорони здоров'я;

6) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

Про проект Постанови №1418 на засіданні Уряду представила Міністр праці та соціальної політики України Людмила Денісова, яка наголосила, что: „Прийняття цієї постанови Уряду дозволить підвищити престижність професії та розміри оплати праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я”.

Постанову №1418 було опубліковано в Урядовому кур'єрі 5 січня 2010 року.

Набрання чинності  - з 1 січня 2010 року.

Нагадаємо, що про таке збільшення Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко говорила ще під час відвідування Київської міської онкологічної лікарні 21 вересня 2009 року.

Відділ кадрового аудиту
Порталу Трудове право